Перейти к содержимому

Форум города Белая Церковь


Фотография

Допомога нашим військовим (організатор Sonrisa)


  • Закрытая тема Тема закрыта
Сообщений в теме: 955

#941 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 22 Ноябрь 2015 - 21:04

ПРО ВІЩІ СНИ

 

Але спочатку про саме головне: мені потрібно 37 тис. грн. )) для однієї дуже гарної справи. Розповісти можу тільки по секрету тим людям, які візьмуться брати в цьому участь.

 

 

Ну а тепер можна і про сни. Так от, сни мені взагалі дуже рідко сняться. Виросла напевне)) В родині по снах у нас мама. Вона знає, що означає, коли весілля сниться, коли вода, коли жаба, коли зуб болить, і ще багато чого.  Але мова не про це. Мова про те, що в народі існує повір’я, що сни, які сняться в ніч з четверга на п’ятницю,  –  віщі. От і приснився мені сон в ніч з 19 на 20 листопада.

 

 

І сниться мені, що я ревізор, іду на заплановану ревізію. Уві сні немає акцентів ні куди я іду, ні які документи у мене з собою є, які документи я дивлюсь, але чітке усвідомлення того, що це я моя робота і я її гарно знаю. Щось я там собі дивлюсь і реально знаходжу якусь помилку, тож, панове, при всі моїй повазі вам – штраф.  Главбух намагається зі мною домовитись – не виходить, директор – теж не виходить. А раз не виходить, то давай на мене щось там шукать, аби довести, що я не маю права штрафувать.  Не проходить і 5 хв, як приносить мені якийсь папірець –роздруківку з сайту аюкака.com (реально можна розшифрувати як are you caca?))) і бланк, на якому все надруковано з квіточками, так запам»ятались). Дивлюсь я на той простягнутий мені із серйозним виглядом обличчя папірець і бачу, що серед 3 вказаних прізвищ мого нема… тож таки виходить,  що справді не маю права штрафувати… Чому три прізвища?.... Хм. Можливо, взнаки дається мій реальний досвід роботи ревізором: директор, головний бухгалтер, голова комісії із соціального страхування – три відповідальні особи. Але в контексті останніх подій вірогідніша інша версія))) На емблемі Білоцерківської волонтерської групи 3 телефони, але, виявляється, мене там нема)) Те, що від самого початку створення групи постійно намагались мій прибрати, то таке, але після мого зауваження, його таки повернули, напевне ж тому, що маю повне право. Він по середині.  Ну що ж, нема так нема…  сайту аюкака.com треба вірити.  

 

Незамінних людей не існує, як відомо. Так само як і ніхто не зобов»язаний займатись тим, що реально стало «втягость».  Вже втретє життя дає мені сигнали… Спочатку получила по голові від голови правління Асоціації учасників АТО. Несправедливість обурила, але запал не пропав, через пару тижнів оговталася і повернулася до роботи. Потім два офіцери 72 бригади мене класно підставили, запал реально пропав, обороти зменшила втричі, бажання повертатись до попереднього темпу так і не виникло, навпаки, зменшувалось. А тепер колеги-волонтери різко захворіли на амнезію і всі як один стверджують, що я не маю жодного відношення до створення Білоцерківської волонтерської групи.  Прекрасно. Запал потух остаточно. І совість реально не мучить.  Ніколи не мріяла все життя займатись допомогою військовим. Для цього є їхні спілки та асоціації, є благодійні фонди, врешті-решт, є купа волонтерських груп, в тому числі і ті, до яких я не маю жодного відношення.  

 

Справді приємно, що те, до створення чого я доклала свою руку, може працювати і без мене. Так само автономно працює тепер і БВГ-Ліван. Дівчата вирішили називатись «Білоцерківські кікімори», допомагають усім, хто звернеться. Тож, прошу не забувати адресу вул.Некрасова, 46. Я тепер теж, як буду проходити повз, обов»язково буду заходити в гості  і не з порожніми руками!

 

 

Для тих, хто любить розуміти, як люди приходять до подібних рішень, прошу сюди, там скріншоти та лінки

 

Ну а тепер про головне. Таки є справа честі, яку треба завершити. Потрібно не багато, не мало, а 37 тис. грн. Але при новому курсі долара, думаю, що така сума все ж таки підйомна)) порівняно з тими сумами, якими ми минулого року оперували. 37 чоловік по тисячі грн… допоможіть таких розшукати ))  Якщо хочете бути анонімним благодійником, будь ласка, карта ПриватБанку 4149 4978 0586 9312 на ім»я Кісельова Ірина Володимирівна,  а краще запросіть мене на каву, і я все поясню. Хто зна, може ви тоді ще і друзів своїх підлючите, і ми якщо не до дня Збройних сил України 6 грудня встигнемо, то хоча б до дня народження 72 бригади 16 січня.

 

 

Чекаю дзвінків! 0957432837, 0978816014

 

 

З повагою 

 

yAgE23XLJ_E.jpg

 

VJqDjdCFmew.jpg


  • 0

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#942 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 01 Декабрь 2015 - 22:39

Новини з фронту

 

Як ви пам»ятаєте, перед нами стоїть задача знайти/викопати/намалювати 37 тис. грн. (якщо точно 36,600 грн.), ібо потрібно 126 комплектів народних подаруночків. 4 штучки у мене вже є.. краса неймовірна, намилуватися не можу прям)) Дякую за подарунок!!!  Але, нікому подарувати цю річ не можу, аж поки у мене вдома не будуть лежати усі 126 комплектів. Ну бо так треба. Вартість одного – 300 грн.  Як усе буде зроблено, сюжет по центральному телебаченню гарантую )) Обов»язково всі долучіться до цієї справи, інакше потім будете жалкувати, що це пройшло повз вас…  я серйозно.

 

А тепер трохи про фінанси. Від останнього фінзвіту 9.11. готівки було 456 грн.

+ 350 грн

+ 3710 грн. скринька ТРК «Вега»

+ 820,70=821 грн. скринька ФОП Маміченко Т.В.

+ 402,35=402 грн. скринька маг. Вінніпундія

- 1300 грн. поповнила карту, бо треба було берці купити

Ітого:  4439 грн.  На карті 502 грн.

 

Берці давно обіцяні були… але більше ні на що розпилятися не можу собі дозволити, окрім одного: треба викупити тактичні рукавички, що ми замовили пошити з тієї шкіри, що ви нам усі дружно попередавали.  Орієнтовна сума 2,5 тис. грн.., на цьому тижні вже має бути відомо точно.  І на цьому все. Є ціль, давайте шукати засоби! 122 людини по 300 грн…

 

Як що вам зручніше, то свою долю завжди можете перерахувати на карту 4149 4978 0586 9312 на ім»я Кісельова Ірина Володимирівна

Якщо готівка, то запрошую вас на чай )) заодно похвалюсь тим, що вже маю, і все розповім. Можливо ви тоді декілька комплектів захочете на себе взяти.. хто зна, тобто за себе і за друга))

 

 

Мої телефони незмінні 0957432837, 0978816014

 

 

і так.. давно я не просила про репости... тут без них не обійтися. розшарьте пліз по соцмережах.  Вірю, що ми це зробимо. 

 

tlutVRDw3p0.jpg

zgkeBCNcd-o.jpg


  • 0

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#943 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 05 Декабрь 2015 - 16:34

ПРО ДЕНЬ ВОЛОНТЕРА

 

Не знаю, що там вчора сказав наш Президент))) Але сьогодні бачила відео, де він вже говорить гарно і правильно, напевне, саме так, як волонтерам і хотілось би чути. Так зрозуміла, що вчора він «ляпнув», що держава виграла би війну і без волонтерів. Ну, по-перше, ще і з волонтерами поки що не виграла, по-друге, таки виграє і без волонтерів)))  Звісно, волонтери роблять величезний штам роботи, звісно, що ми любимо вважати, що наш шмат самий важливий і самий незамєнімий. Але це не правда. Якось розмовляли з командиром 72, тоді пол.Грищенко А.М., він якось теж в ефірі 112 каналу сказав подібне…. «От скільки ви цей раз продуктів передали? -  1 тону  – На бригаду в тиждень іде 40 тон».  Маленький приклад. Держава багато чого робить, і без волонтерів буде робить. Просто з волонтерами це буде робитись трішки краще. Тому не варто себе возводить в ранг незамєнімих і гудіти по всіх соцмережах, що нас не цінують))  Ми ж це не для галочки робимо. А тому, що вважаємо це своїм моральним обов»язком, хіба ні?  Звісно, що приємно отримати подяку/грамоту/медаль  як доказ того, що твій витрачений час і енергію цінують. Але і без подяки той час та енергія буде витрачатись, бо це поклик душі.

 

 

Один знайомий волонтер-колега часто обурюється, що от, допомагав стільки, а ніхто з військових навіть дякую не сказав, такі сякі, не вдячні, я стільки часу, зусиль, коштів на це все поклав, а вони, а вони…. ))) Ніколи від військових не чекаю подяки. Більш того, навіть забороняю їм говорити це слово. Коли чоловіку приходить повістка і він іде служити, ви йому за це вдячні? Це його обов»язок. Так само волонтери самі собі виписали повістки і пішли «служити». Принаймні так зробила я.

 

 

Все ж таки День волонтера гарне свято. В Україні про нього по-справжньому почули тільки минулого року. Власне, волонтер у нас асоціюється в першу чергу з допомогою армії. З одного боку, це правильно, бо так воно і є. З іншого боку, не дуже правильно, бо волонтерство не обмежується лише цим.

Минулого року було приємно отримувати привітання з цим днем. Цього року відчуття сумбурні, власне, саме через те, що волонтер в Україні = допомога армії. Дуже сподіваюсь, що наступного року мене ніхто з цим святом вітати вже не буде.

 

 

А вчора ми відправили чергову партію народної підтримки нашій армії. Так, називаю це саме підтримкою, а не допомогою, тому що армія у нас – дієва, сильна, боєздатна і без волонтерів, ми її робимо лише трішки сильнішою  та ситнішою.

 

 

Тож, гостинці поїхали в м. Щастя.

 

 

Поїхало… оо, багато чого. 2 бензопилки (за це чудо техніки величезна подяка БКМ), 2 пари берців ми купили, теплі балаклави і одні чоботи-дутіки подарували, набір ключів від магазину Шуруп, ліки від Управління освіти (здоровенний ящик, дякуємо )))), дівчата шкарпетки наплели і ще докупили, одяг теплий хто передавав ДЯКУЄМО, Свєта-фєнічка прапорів накупила ібо підтримка морального духу – наше основне завдання!  А ще дівчата стільки всього смачного наробили.. салати, торти, пироги.. хай вам ручки не болять! Діти подаруночків наробили… Але левова частка – це наші школярі. Школи № 21, 20, 11, 15. Їсти це все нашим військовим не переїсти))  А ще і печиво, і засоби гігієни, і малюнки. Наше підростаюче покоління – найкраще. Дивишся на школярів і розумієш, що у нашої країни таки є майбутнє… це тішить, і заспокоює.

 

 

Весь український народ.. ні, не весь, його найкраща частина – волонтери сьогодні, і це прекрасно. Дасть Бог, війна скоро закінчиться, і свою енергію волонтери будуть нарешті витрачати на розбудову своїх сіл, міст та містечок.  Адже волонтер – це значить піднять свій зад і зробити щось для своєї держави, безвозмєздно, то єсть даром.

 

avZAiyXtKWY.jpg

ExC7tNWrEWQ.jpg

PQRaiZ5syEQ.jpg

NOiG4awRJsA.jpg

6J-GMFERxa8.jpg

YN72UD2wCbo.jpg


  • 2

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#944 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 06 Декабрь 2015 - 16:57

ПРО НАШІ ВІТАННЯ ВІЙСЬКОВИМ ДО ДНЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

 

Переконана, що півдня всі пишуть в соцмережах слова привітань, смски, дзвінки… сама так роблю )) Слово – важлива річ. Так, річ, тому що воно матеріальне. Слово може окрилити, а може вбити, може дати сил невідомо звідки, аби доповзти/донести/витримати останні 100 м/пораненого товариша/прицільний вогонь і виконати поставлену задачу. 

 

Але все ж таки краще, коли слово підкріплюється ділом. І я вам пропоную таку можливість)) Слова словами, а подарунки приємно отримувати всім, особливо якщо ці подарунки заслужені потом і кров»ю.  Держава не може зробити 126 таких подарунків для наших хлопців з 72 ОМБр, значить це зробимо ми.  Тому що ми можемо все, тому що ми - український народ.

 

Тож коли ви пишете/говорите слово привітання та вдячності нашим військовим за їхню відважну роботу, подумайте, а чи можете ви до цього слова докласти 10/100/1000 грн.?

 

Я вже замовила наступних 14 комплектів. Залишилось небагато не мало 108 шт., 32400 грн., по 300 грн. за штуку. Подарунок від себе я також обов»язково зробила.  З авансу зроблю ще один.

 

Нагадую, що подарунки можна вручити тільки всі разом, а не по штучно, дуже б хотілось встигнути до 16 січня, до дня народження бригади. Тоді національні телеканали запросимо, влаштуємо справжнє свято)))

 

Кошти на подарунки можна перерахувати мені на карту Приватбанку 4149 4978 0586 9312 на ім»я Кісельова Ірина Володимирівна або передати особисто, буде приємно познайомитись! Мої телефони 0957432837, 0978816014

 

S1KEZuMalio.jpg


  • 0

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#945 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 17 Декабрь 2015 - 01:56

Звіт і новини по нашій справі.

 

Головна новина, що поїзд зрушив з місця, і його вже не зупинити))

 

Так як по об»єктивним причинам на день народження бригади ми не встигаємо все зробити (за наше замовлення раніше середини січня просто фізично не можуть взятися), то… чекали більше, почекаємо менше.  Питання піднімалось на сесії міськради, народні обранці погодились допомогти.

 

І так, фінанси. Було:  готівка 4439 грн. на карті 502 грн. 

- 2100 грн. забрала нарешті наші тактичні рукавички (вийшло 30 пар по 70 грн.)

+600 грн.

+ 200 грн.

+ 300 грн.

+ 600 грн.

+ 50 грн.

+ 300 грн.   

- 3200 поповнила карту

+ 134,09=134 грн. скринька маг. Колосок

+ 128,70=129 грн.  скринька маг. Курка-Чубатурка

+ 286,45=287 грн. скринька ФОП Проценко

+ 65 грн. скринька ФОП Адаменко

+ 59,20=59 грн. скринька маг. Бульбашка

+ 1016,84=1017 грн. скринька маг. Поляна

+ 147,72=148 грн. скринька маг. Фемелі

+ 110 грн. скринька маг. Жасмін

 

Ітого  3138 грн.  На карті 1178 грн. (4200 грн. пішло на оплату 14 комплектів). Тож нам залишилось 108 комплектів, це 32400 грн.  А по факту нам не вистачає всього-на-всього 28 084 грн. «пиль»)) Вірю, що народні обранці нас в цьому не підведуть, і до 11 січня сума, якої не вистачає, буде у мене на руках.

 

Дякую всім, хто відгукнувся. Я спамлю рідко… значить справді важливо.

 

Поки що не прощаюсь, мушу ще трохи вам по-набридати))) 

 

Ygrb5KHyM5w.jpg

lxs__ZcEObY.jpg

ltZgUreARJ0.jpg

askaRoI56WE.jpg


  • 0

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#946 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 21 Декабрь 2015 - 21:10

Друзі, так получилось, що буду в ролі снігурки :) Ну бо як це їхати в зону АТО перед Новим Роком і без снігурки)) Машина в принципі завантажена, цього разу це все на плечах Сергія Григор"єва, також школярі гарно допомогли своєю участю (наші діти великі умнічки!), але якщо в когось бінокля якась завалялась, бушлат теплий чи шкарпетки, все беру!!!

Ну і дівчатонька.. ви ж знаєте, що кухня і я - речі не сумісні :)  Самі надійні бойові подруги обіцяли знову виручити, але маршрут чималий... треба усього і багато, і посмачніше, і солодкого і можна не солодкого, головне - домашнього!

Я вже буду ялинки якісь майструвать :) чи прапори шить, чи любовні листи писать)) тільки не кухня))

 

 

Виїзд 24 грудня. Тож у вас ще є можливість долучитися до акції! Новий рік на носі, хлопці так чекають вісточки з дому!

З усіма питаннями, будь ласка, телефонуйте 095732837, 0978816014 Ірина Кісельова


  • 0

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#947 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 23 Декабрь 2015 - 10:26

Дякую усім, хто взявся мені в міру сил допомогти підготуватися до поїздки!

З Києва прийшло два серйозних ящичка)) З ЦИГАРКАМИ, цукерками, печивом, і всього потрошку (серфетки, мило, зубні пасти, шампунь, пральний порошок, ГАЛА). І ще невеличкий пакунок передали знову таки з ЦИГАРКАМИ та чаєм)) Ну хоч цього разу з цигарками все ок))

Дзвоніть і пишіть ще :) 0957432837, 0978816014 чай/кава, серветки і т.д. потрібні завжди, папір А4 так само гаряча позиція! А ще можете чогось новорічного військовим на фронт передати, дощик, наприклад, бліндажі прикрасити, а що, новорічний настрій має бути усюди.

Передачки можна залишити в офісі БКМ на Лівані, до завтра до 12 год.

 

nEkNMyQ-vzQ.jpg

4cbCy9GFdFw.jpg

kqFpl4uuDAY.jpg


  • 0

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#948 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 24 Декабрь 2015 - 03:44

На годиннику 3 година ночі, а мені все не спиться, тому що пакуюсь! )) Вдома зараз склад, і це справді нагадує події минулого літа та осені.. коли в квартирі нормально пройти не можна було. Звісно, це спричиняло певні не зручності, але, народ, це так надихає і стільки енергії додає))

А в мене сьогодні реально склад, дякуючи усім вам, і особливо

  • пані Людмилі за теплі речі, 20 комплектів суперської білизни!, плащ-палатку, 1 форму та 1 чоботи дутіки, пів-мішка шкарпеток і ще пів рукавичок! І ще всього по-мєлочі типу блоку цигарок, паштету і солодощів
  • пані Тетяні за ящик кави чи чаю!
  • Магазину Шуруп за набір ключів та 4 тазика
  • Олександру за ящик паперу А4
  • Свєтіку за ялиночку та анголяток!

Ще завтра потрібно буде купу подяк роздати, але то вже по приїзду.

 

Близько години сиділа посеред коридора, робила невеличкі подарункові набори: пара рукавичок (після того, як усім все поділила, якраз 24 шт. залишилось), пачка цигарок, пачка вологих серветок, 2 пачки mac-coffee, трохи різних цукерок, і невеличка записочка-побажання з янголятком на удачу.  Це для хлопців на блок-постах, які по дорозі. Завжди, коли іду, роблю їм невеличкі ящички… коли минулого року вперше їхала один хлопчина так від душі якось пожалівся, що от «чим ми гірше, що на нас зовсім уваги не звертають і хочуть чим по швидше проїхати…  я би і хотів на першій лінії оборони бути, але куди відправили, там і несу службу».  Буде хлопцям невеличкий святковий настрій)) Ще помаду треба з собою взяти)) Пані Людмила строго-настрого наказала всіх там за неї розцілувать))

 

А ще у мене було натхнення, і ми з дітьми намалювали плакат. Це перший і єдиний плакат  від Ірини Кісельової! Та дам! З цими хлопцями у нас цікаве знайомство було…  З командиром були знайомі лише по телефону (таке часто трапляється), прізвищ один одного не знали. Якось відправила йому цікавий ящик, підписалася.. його не було, дозволив комусь іншому відкрити. А потім пару місяців пройшло, спілкуємось, все ок, а потім «це що ти Кісельова??»)) так точно!))

 

Ну а тепер спатоньки.

 

П.С. У вас до завтра до обіду ще є час передати мені дощик чи батарейки)) Зробіть Новий Рік в зоні АТО трішки більш домашнім… Це важливо. 

 

YBI5XD-xLQM.jpg

hZOnYOO7pvE.jpg

uN7QoX6iw3c.jpg

iwEKIk3toTk.jpg

IkrsByCFUco.jpg

36ZmD7s4yVM.jpg

 

ПП.СС. Друзі, будую будинок під Броварами!

А що ви думали, отак от)) Тільки чому під Броварами... делекува-то якось. Але про це повідомляють надійні НЕЗАЛЕЖНІ джерела, тож треба вірити.

Як сказав мій знайомий: "Іра, це визнання! Те, що про тебе складають легенди, краще будь яких нагород!")) Нехай буде так)) Але вражає... як люди на видумки гаразді. І доведи тепер, що ти той будинок не будуєш. За 2 роки "публічної роботи" переконалась, що нікому ні про що не можна вірити, поки сам особисто з людиною не познайомишся і не запитаєш. Про мене, маленьку людину, казки складають, то що вже говорити про людей посерйозніше.


  • 1

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#949 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 28 Декабрь 2015 - 18:20

Ось, вчора вручили таку нагороду.

Якщо чесно, то вчора така довольна була, ей Богу, як дитина. Це не державна нагорода, але приємно отримувати її з рук простих, неофіційних, порядних, достойних людей, які розуміють, як це "просто" робити все, що "просто" роблю. Вчора був дуже гарний приємний вечір, така собі "секта", де всі розуміють один одного з півслова. Павло Омельчук хочеться виписати окрему подяку за те, як він це все гарно організував... В кінці серпня я теж своїм дівчатам та хлопцям з БВГ-Ліван зробила міні нагородження, з вином та тортом, майже урочисто вручила подяки від 72 бригади за ту роботу, яку вони роблять щоденно... Магазинам, які погодилися встановити скриньки для благодіної допомоги, виписала подяки від колись нашої волонтерської групи. Бо війна закінчиться, обов"язково, всі війни закінчуються, а це буде на згадку, що вони теж брали в цьому участь, що наближували допомогу як могли. Можливо, захочуть дітям та онукам показати, що ось... і наш внесок в перемогу є... (таки бачу, що треба ще парочку подяк зробити!)

Тож, друзі, можемо вважати, що нам вручили маленьку, але дуже важливу та приємну відзнаку. Вона - НАША, спільна. Достойне закінчення року. І дай Бог всім нам сили за здоров"я в наступному році зробити більше.

Дуже хочеться вірити, що ви зможете цій нагороді щиро порадіти, бо у мене щось не виходить.... Адже замість елементраної поваги до моєї БЄЗВОЗМЄЗДНОЇ роботи, все більше вимог та невдоволення. І сьогодні це було особливо неприємно слухати.

І таки так, не "свої" подають на нагородження, а "чужі"...

 

1Hnk_cTaqN0.jpg


  • 3

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#950 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 31 Декабрь 2015 - 00:17

ДІСТАЛО. Або враження від останньої поїздки в зону АТО

А багато чого дістало… Спочатку, про те, що дістало хлопців. Ну бо так буде по чесному.

Миші... ооо, дістали за саме живе. Гризуть все: продукти, одяг, клейонку, чоботи, проводку, електронний ВІДЛЯКУВАЧ МИШЕЙ згризли під нуль. Та це ще півбіди, а от пальці… що часто доводиться спати в рукавицях, бо як гризуняка їх стягує, то просинаєшся. Щурі… Два роки поля несіяні, не оброблені, тож плодяться гризуни справно. В бліндажах запах мишей такий, що виходиш і ти вже сам «пахнеш» як миша. Тільки невідомо, як з ними боротися. Навіть коти тікають, бо мишей дуже багато. Останнім часом ще і ласки зачастили до наших військових в гості. Отрута не дуже впливає на ситуацію. Одним словом, миші – це реально ворог, з яким доводиться зараз воювати. Парадокс війни на Донбасі….

Дістало, що не можна спокійно піти в баню та нормально промитися. «Ти де? – В сауні. – Ти що? Ти ж на війні!!!» То що тепер і не митися? Ааа, тратиш гроші на баню, а ми тобі шкарпетки передаємо. Ну так подяка всім за ці шкарпетки. Але якщо це ціна, за яку я НЕ МОЖУ піти в баню, як нормальна людина, то краще вже без шкарпеток… дістало всіх ось це все: відсутність нормальних умов життя і права на мінімум … Всі вдома з родинами відпочивають, а у декого немає права піти в баню. Бо війна. Ще раз переконуюсь, що війна ця тільки для військових, їхніх родин та невеличкого відсотку небайдужих. І справа не в матеріальній підтримці в пергу чергу (це функція держави), а в моральній.

Дістало, що лише ми дотримуємося мінських домовленостей. Це «дістало» стає особливо пекучим тоді, коли не можна навіть пульнути у відповідь… Це «дістало» найбільше і найголовніше. Бо якщо вирішиться воно, то перші два зникнуть автоматично. Але хлопці мужньо тримаються. Хтось може запропонувати іншій варіант? І, головне, взяти на себе відповідальність?

А в цілому все добре. Всі чекають нового року. Навіть на деяких позиціях ялинки хлопці нарядили.

Я не раз організовувала поїздки самостійно (з вашою допомогою безперечно), але час від часу люблю поїхати в компанії інших волонтерів. Подивитись, як люди роблять Смайлик «smile» Щоб потім можна було порівняти. Цього разу їздила з Сергей Григорьев та його командою. Поїхало дві машини, і обидві забиті до верху. На одному з фото видно: спринтер і .. хз яка саме модель мінібусіка - типу опель віваро чи рено трафік. Минулого року ми з дівчатами їхали на рено трафіку, то довелося позичати причіп, бо там толком і везти нічого, машина маленька, толку з таким вантажем по всьому фронту кататись… якщо така машинка може закрити «реально потреби», то це простіше і дешевше відправити НП.

Так думаю, що Сергій сам все за своє розпише, ми будемо вважати, що за пару днів загрузили практично повний мінібусік)) Більша половина – то була передача наших школярів своїм одноліткам у прифронтовій зоні (подяка школам в особі Юрій Петрик Алла Ліснічук).Елена Мокренчук це все розвезла діткам наступного дня. Ну а ми з Сергієм роз»їхались в різні боки на позиції, щоб швидше було… Назад повертались, то вже темно було. Якщо чесно, то дещо «неприємно» по крайніх позиціях кататись та ще і без світла. Але виїхали вчасно. Якби не встигали, то б і не їхали. Хлопці б виїхали на зустріч. Тому що безглуздий ризик нікому не потрібен.

Перед поїздкою подяки роздавала, тепер друга партія! За пиріжки і торти… дівчата Юля Фурдецкая Наталья Миколенко, ви мої смакотулі, як Светлана Паламарчук каже))) Ех, пиріжки спробувати вже рука не піднялася, а на торт попала)) ввечері, як прикрашали номер-люкс в 5зірковому готелі у Волновасі)))

Окрема подяка Сергію за почуття гумору)) Обожнюю чоловіків з почуттям гумору. А в дорозі так це просто шик!

На виїзді з Волновахи заїхали в ще одні гості… сумні. 22 травня 14 року на цьому місці загинуло 18 молодих хлопців. А загинули тому, що не знали, не думали, не хотіли думати, що це війна, а не «войнушки», в які практично всі грались в дитинстві. От власне це і є те, що мене вже дістало. Дістало, що дехто реально «преться» в зону АТО в саму *опу без потреби. Дістало, що катаються там і тоді, коли навіть військові без потреби не їздять, бо там все серйозно і небезпечно. … бо там можуть навіть бігати ворожі ДРГ і можна стали просто мішенями… То питання: якого х*я ти туди прешся? Хочеться відчути себе в ролі мішені? Яка буде користь, якщо цього разу не дай Бог не пощастить? Родині, друзям? Чи військовим? Ще один геморой для них… Минулого року влітку і восени такий екстрим був реально виправданий. Тоді доставлена із запізненням на півдня рація могла дорого коштувати, я вже не кажу про тепловізори чи ночніки. Але зараз ситуація інша. І такі «екстремальні мандрівки» - це 1. реально турпоїздка за ектримом, за адреналіном 2. показовий героїзм. Що от я був там, і там, і АЖ там. І що раз у мене є такий «бойовий досвід», то я самий розумний. Насправді, це не героїзм, це дебілізм. Є люди, які не можуть перетнути межі Донецької області. Є! Бачила таких! Це їхнє право. Але якщо людина заїхала в зону бойових дій, то при НЕОБХІДНОСТІ вона поїде туди, куди це справді буде необхідно. Але який смисл «умереть за Украину» бездумно, як ті 18 молодих хлопців…. Смисл ризикувати життям за форму, берці, печиво, консервацію і т.д., яке може почекати до завтра, коли скінчаться обстріли чи просто буде день, а не ніч? Таким чином ти наражаєш своє життя на небезпеку, створюєш проблеми іншим, безвідповідально подаєш небезпечний приклад іншим. Це небезпечна показуха. Таки дві причини об»єднуються в одну)))

Бажаю всім нам миру та розуму.

П.С. Вперше не зупинили толком на жодному блокпосту... тож подаруночки військовим пороздавала. хто мене побачив, тому і пощастило, ібо я приношу удачу :)

 

hOmLTG9L0k8.jpg

ZieY4GGNGh4.jpg

7-_IGxWPqUI.jpg

wIt32lnq1aA.jpg

Ek_Mzw3xWBs.jpg

11fLgv7b5gQ.jpg

4SM_otnq9fA.jpg

 

більше фото тут і тут


  • 1

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#951 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 12 Март 2016 - 21:53

Від моменту написання цієї статті "72 ОМБр в Донецькому аеропорту. 70 днів, про які мало говорять" минуло 8 місяців… і от нарешті 19 березня наші військові отримають доказ того, що і 72 ОМБр була в Донецькому аеропорту.  Тепер ніхто і ніколи не зможе назвати їх обманщиками.

 

Так не планувалось, але я рада, що урочисте нагородження буде відбуватись саме в березні.  8 березня 2014 року наша бригада вирушила на Схід,  15 березня 2015 року ми всі дружньо зустрічали наших військових на залізничному вокзалі, і от тепер через два роки нагороди нарешті знайдуть своїх героїв.

 

Урочисте нагородження буде проходити в приміщенні театру ім. Саксаганського, початок о 12 год. Захід відкритий. Буде приємно бачити усіх, хто був причетний до цієї справи.

 

Так, це не державна нагорода. Але цю «МЕДАЛЬКУ», як дехто собі дозволяє говорити, ніде не купиш і подати на цю МЕДАЛЬКУ будь-кого теж нереально.  Це – визнання. Так, ця МЕДАЛЬКА не дає ніяких пільг, але, шановні, давайте викорінювати в собі цей совок! Нагороди потрібно отримувати не задля пільг! Чесно, дратує позиція деяких ніби як розумних людей…. пільги пільги пільги…  Ви помічаєте, що держава цілеспрямовано робить з нас інвалідів і немічних, роздаючи ЗА ЗАСЛУГИ пільги?  Нагороди повинні передбачати привілеї, тобто більшу кількість прав і свобод, а не можливість не платити в транспорті чи меншу квартплату. Держава повинна створювати умови, щоб кожен без проблем міг платити за проїзд і міг достойно заробляти собі на життя, давати не субсидії, а премії.

 

Але мова не про це. Мова про наших військових. Вони молодці, і вони заслуговують на нашу повагу. І нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» - це вияв нашої безмежної поваги, захоплення, розуміння та підтримки.

 

Залишилась остання задача: розповісти усій Україні, що історія оборони ДАП не повна без 72 ОМБр. Я обдзвонила журналістів практично всіх національних телеканалів. Дехто відразу заявив про участь, дехто ще буде радитись з керівництвом… Тому прохання до усіх – підписати сюди своїх знайомих журналістів, як телебачення, так і друковані ЗМІ, аби справді були всі присутні на заході. Історичну несправедливість потрібно виправити.

 

П.С. Ведеться робота, аби нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» зробити державною нагородою, але, як ви розумієте, справа ця дуже тяжка… Хочеться побажати команді полковника Вячеслава Засенка удачі в цій роботі!

 

ПП.СС. Я дуже рада, що минулого літа я реально напросилась в поїздку в зону АТО з координатором Білоцерківської волонтерської групи Юрієм Москаленком. Нехай він назвав мене «космічним туристом», байдуже, але саме тут я дізналась, що це саме він сказав Богдану Барді, що той брехун і що його в ДАП не було. Я не берусь судити, чому Юра так сказав…  Я особисто живу по принципу  «краще відпустити 5 винних, ніж ув’язнити одного невинного»  коли це стосується такої болючої теми, як війна. Як би там не було, але це мене зачепило настільки… що маємо те, що маємо)))  Сподіваюсь, що Юра таки вибачиться перед Богданом за свої слова. 


  • 2

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#952 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 21 Март 2016 - 01:45

*
Популярное сообщение!

Vita sine libertate nihil – життя без свободи ніщо

 

Саме такі слова викарбувані на зворотному боці медалі «За оборону Донецького аеропорту», але для військовослужбовців 72 ОМБр вони мають подвійний смисл: боротьба за летовище і ще одна справжня боротьба за те, аби довести, що вони там дійсно були.

 

Коли я взялась за цю «роботу», практично ніхто не вірив, що з тих списків, що ми підготували, буде якийсь толк. Як бачите, толк є. І справедливість є. Але за неї треба боротись. Тепер я точно знаю, що в житті немає нічого неможливого. Все, абсолютно все залежить від нашої віри, бажання та наполегливості.

 

Мені надзвичайно приємно, що до цієї «роботи» долучились всі: командування колишнє і нинішнє 72 ОМБр в особі генерала А.М. Грищенка та підполковника Ю.В. Іванова, надавши мені всі необхідні витяги з наказів; міський виконавчий комітет в особі мера Геннадій Дикий, оскільки левова частка коштів на виготовлення нагород була виділена з міського бюджету; депутати міськради, зокрема Юрій Петрик та Владимер Бабенко, які неодноразово піднімали це питання на сесіях; і багато просто білоцерківців, які теж хотіли виправити цю історичну несправедливість.

 

Загалом на отримання нагрудного знаку «За оборону Донецького аеропорту» було представлено 125 військовослужбовців 72 ОМБр. Приїхало 95!!!! Ви можете тільки здогадуватися, що це була за зустріч бойових побратимів…. Точно не буде перебільшенням сказати, що це було справжнє подвійне свято: нагородження і зустріч. Хлопці так і говорили, що навіть і не думали, що колись ще раз так всі побачаться.

 

Окрему подяку висловлюю командиру 72 ОМБр полковнику Соколову Андрію Васильовичу, який, розуміючи всю важливість цієї події для своєї бригади, приїхав із зони АТО і цілу годину міцно тиснув усім хлопцям руку. А на завершення свята вручив Геннадію Дикому, Лілії Сові та мені пам’ятний нагрудний знак «Відзнака командира 72 ОМБр». Так думаю, що можу з чистою совістю хвалитися перед вами цією нагородою)))

 

Величезну подяку висловлюю усьому колективу театру ім. Саксаганського та відділу культури за неймовірну атмосферу справжньої урочистості…. Як сказали хлопці, відкриття Всеукраїнської спілки АТО, де був присутній сам Президент, «отстой», а от в театрі все було на такому рівні… що аж подих перехоплювало. Всі, абсолютно всі, були приємно вражені та задоволені, а як сказав керівник театру В.Усков: «Для мене головне, щоб з нашого театру людина вийшла задоволена і з гарним настроєм». Саме так і було!

 

Головною для усіх несподіванкою свята став приїзд на урочистості двох командирів кіровоградського спецназу, які першими взяли аеропорт і які тримали оборону об’єкту разом з нашими військовими. Коли запрошувала Редута, дізналась, що а у них, самих перших, та і немає такої нагороди… В авральному режимі вирішили це питання (дякуюВячеслав Засенко), і Редут та Філін отримали разом з усіма нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту». Тепер Lili Sova, яка теж приїхала на свято, буде займатись виправленням нової-старої несправедливості, адже перші оборонці ДАП обов’язково мають бути нагороджені медалями «за оборону Донецького аеропорту». Тож, хто хоче і може допомогти з вирішенням фінансової сторони питання, пишіть їй.

 

Великий полум’яний привіт я хочу передати замполіту 72 ОМБр, підполковнику Самарському О.О., який сказав, що він надто зайнята людина, аби займатись всякими там нагородженнями, і не соізволіл підняти свій зад (чи то пак зняти корону), аби обдзвонити «своїх» журналістів національних телеканалів. Просто коли дзвоню я – це одна річ, а коли він – зовсім інша. Прес-реліз я розіслала усім, з 1+1 та Першим національним спілкувалась по телефону. Чомусь вони вирішили, що це не важлива подія…. Краще розповідати про Китай, хто яку сукню одягнув на червоній доріжці та іншу дрєбєдєнь, але зайвий раз показати своїх захисників і таким чином висловити їм свої повагу та підтримку – зась. Неймовірно вдячна 5 каналу (Oleksii Bratushchak) за гарний сюжет!

 

Подяка нашим місцевим ЗМІ за висвітлення події. Але, якщо чесно, сподівалась, що свої таки більше часу присвятять цій важливій для НАШОЇ білоцерківської бригади події, ну як мінімум записати хоч пару розмов з хлопцями… як багато з них хотіли говорити…. Ви подивіться тільки з якими емоціями вони розповідають про ті події в сюжеті 5 каналу … Сюжети вишли сухі і не щирі.

 

У нас в місті є як мімінум три організації, які серйозно займаються темою АТО – це Громадська організація "Рада матерів та дружин учасників АТО" , Ассоциация участников боевых действий и участников АТО та Білоцерківська волонтерська групаВід останніх двох організації на заході нікого не бачила…. хоча усюди писала, що захід відкритий. Сподіваюсь, що то реально просто так склались обставини і що хоча б відео сюжет від ПроБЦ (де мене і на секунду немає) буде розміщено на їхніх сторінках в соцмережах, аби якомога більше людей дізналось про те, що 72 ОМБр однією з перших захищала Донецький аеропорт. Просто якщо і такі організації не підтримують, то що вже жалітись на те, що державі пофіг на своїх військових. Тут своїм часто пофіг.

 

Виготовлення медалей 125 шт. – 37 500 грн., виготовлення пам’ятних календарів «72 ОМБр: Новітня історія» 140 шт. – 7 600 грн., виготовлення пам’ятного шеврону «ДАП 2014 – 72 ОМБр» 130 шт. - 2 600 грн., фуршет – 4 000 тис. (8 тисяч свій кошт). Я знаю, що багато хто думає, що такі витрати на медалі зараз не на часі, що у нас війна, що на фронті ці гроші важливіші. А мені все рівно на тих, хто так думає. Тому що коли в червні 14 року наші хлопці сиділи в повному оточенні без їжі та води, наша держава влаштовувала зелений коридор для виходу сепаратистів із Слов’янська! А чомусь організувати такий коридор для підзвозу продуктів харчування в ДАП держава не могла. Впевнена, Алла Мегель пам’ятає це питання, яке їй в телефонній розмові озвучив один із бійців.

 

За календарі окрема подяка Наталия Заплешная. Замучила я її….

 

Вірю, що ця нагорода буде займати особливе місце в кожній родині, і особливо в тих, де отримувати її приїхали батько за сина, син та батька, дружина за чоловіка…. ПОСМЕРТНО.

 

Хлопці, знайте одне, ви – переможці. І нехай війна ще і досі триває, свій бій ви виграли. Ви зробили все, що від вас залежало. І за це ми, народ України, нагородили вас медалями, які засвідчують нашу повагу та захоплення вашою сміливістю, мужністю та доблестю.

 

Зі сцени я сказала, що чесно, вірою і правдою відслужила 2 роки як в армії, тож з чистою совістю іду на дембель. І мені дуже приємно, що свою волонтерську діяльність я звершила на такій урочистій, важливій та приємній для всіх події.

 

Я точно знаю, що попереду нас усіх чекає багато нових важливих та цікавих справ. А поки що… поки що ми всі разом написали ще одну сторінку історії, як мінімум історії 72 бригади та історії оборони ДАП.

 

 

за фото подяка Едуарду Чаплигіну! ВК і ФБ


  • 7

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#953 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 04 Апрель 2016 - 00:39

*
Популярное сообщение!

Дембельський звіт

 

Наприкінці квітня 2014 року я відкрила свою волонтерську карточку, на початку квітня 2016 року я її заблокувала. Я чесно, вірою і правдою відслужила два роки, як в армії, тож з чистою совістю пішла на дембель.

 

Мене багато хто запитував «Чому?»… є декілька різних чому. Але вони всі не важливі. Важливе те, що я можу собі це дозволити. Погодьтесь, зараз зовсім не така ситуація, як це було в далекому-близькому 2014 році. І нашу армію можна спокійно відпускати у вільне плавання. Єдиний обов’язок, що за нами, народом України, незмінно закріплений – це підтримка бойового духу, що і далі буду робити обов»язково, допоки триває війна на Сході. Але для цього мені буде достатньо (бо не збираюсь стрибати вище голови) моїх особистих можливостей. І нарешті я зможу НЕ звітуватись публічно про те, що я роблю, бо мені часто дорікали тим, що я стала волонтером, аби попіаритись.

 

Я ніколи не мріяла бути публічною особою, але через мене військовим допомагали сотні, а, можливо, і тисячі людей, тож для того, аби кожен знав, куди пішли їхні 10, 50, 100, 1000 грн. я повинна була це все публічно писати. Набагато простіше відзвітуватись перед одним «донором», але вже звітувалось так як получалось…. Вибачайте, якщо щось не так писала. Завжди усіх просила у будь-якій сумнівній чи спірній ситуації мені дзвонити. За весь час мені подзвонили лише раз: чоловік передав пару пачок батарейок, я щось неправильно порахувала поштучно кількість, написала її у звіті, потім вже почали розбиратись, бо він подумав, що то він помилився… все розібрались. На привеликий жаль, багато інших не дзвонили і додумували казна що, типу: я живу на волонтерські гроші, я побудувала собі будинок під Броварами, остання байка – я поїхала на вихідні у Львів за ті гроші, які собі «намутила» з нещодавнього нагородження. У всіх моїх звітах до гривні розписано скільки прийшло і скільки на що пішло, ні одна гривня не пішла «в нікуда», аби мені можна було приписувати, що я на щось там живу. Я навіть ні разу телефон собі з цих грошей не поповнила, хоча були часи, що стільки доводилось говорити, що до вечора сідали два телефони. Я також не писала про те, скільки у мене грошей пішло на таксі, та і не завжди включала в звіти послуги Нової пошти, і зовсім ніколи не писала про те, що маршрутки на Київ теж не безкоштовні. Та і фуршет получився дорожче, ніж планувалось. Але то все дрібниці. А важливе те, що кожен думає в міру своєї розпущеності або зіпсованості.

 

Фінансова частина. Станом на 17.12. (йо мо йо, мій день народження)) точно в ніч з 16 на 17 писала)))) залишок готівки був 3138 грн. 
+ 1000 грн. віж Жанна Волощук
+ 50 грн. Volodymyr Kogut
+ 128,70=129 грн. скринька ФОП Хоничева О.С.
+ 1825,30=1825 грн. скринька ТРК «Вега»
+ 2618 грн. скринька к-тр ім. Довженка
Всього: 8760 грн. це все перевела на карту.

RyA3IBKxcSI.jpg

 

По карті. 
- 44 грн. 24 грудня була моя остання поїздка в зону АТО і щось мені здалось, що я мало дощиків хлопцям купила, то вирішила трохи докупити. Ілля Потапович Коновченко дощики гарно порозвішував Смайлик «smile»
- 1500 грн. позичила благодійному Фонду «Незламна Вітчизна» , бо горіла поїздка, потрібні були квитки, грошей не було. В звіті підкреслила червоним, що повернули 1415 грн., ну не було більше, така річ, все рівно витрачено за призначенням. 
- 7600 грн. 140 календарів «Новітня історія 72 ОМБр» до нагородження. Зробили нам по самій найнижчій собівартості))) І від остаточної суми просто ще тисячу зняли. Аби і свій внесок зробити в цю важливу справу. 
- 1600 грн. доклала на шеврони, бо не вистачало
- 1000 грн. доклала на фуршет. 
Аби карточка була по нулям, решту розкинула хлопцям на мобільні телефони.

GL1Vyakfi3s.jpg

UtZFmI3A6ZQ.jpg

 

По скринькам. Поки війна і досі триває, вирішила, що дві скриньки залишаю, аби кожен мав можливість зробити свій внесок в спільну справу: ТРК «ВЕГА» та кінотеатр Довженка. Наступного разу, як будемо робити виїмку, перепишу їх на Светлана Паламарчук (вона же Света-фєнєчка, вона же Света-БКМ, вона же гроза всіх сєпарів)) і просто порядна і чесна людина, яку я неймовірно поважаю за її щирість та любов до всього, що вона робить, або не робить, якщо не любить і не вірить) За ці кошти Света буде звітуватись у себе на сторінці, її звіти буду дублювати в свої групи в соцмережах. Тож якщо у вас виникне бажання щось такого корисного для фронту зробити, дзвоніть, будь ласка, їй за телефоном 0668467276

 

Багато у мене скриньок було по різним установам, кажись всі познімала… Якщо я десь якусь ненароком пропустила, будь ласка зателефонуйте 0957432837, 0978816014 Света десь пару по знайомих на Лівані поставила… і ті обов»язково знімемо, а вона відпишеться.

 

Відразу прошу вибачення у всіх військових та їх рідних, що віднині змушена буду відмовляти вам у фінансовій допомозі. На щастя, в місті є багато волонтерів, які точно зможуть вирішити вашу проблему. Зокрема, будь ласка, дзвоніть у Білоцерківську волонтерську групу 0671774433.

 

Ну і похвалюсь своєю дембельською медалькою)) Дрібниця, а дуже приємно)) Бо вона чесно зароблена. Нюанс: не виставила правильно дату на фотоапараті, тож трохи поспішає.

mPfEJ94_HwI.jpg

 

З безмежною повагою та вдячністю міцно тисну руку кожному, хто хоч раз заглянув в цю тему.

 

Я точно знаю, що попереду всіх нас чекає багато нових цікавих та вижливих справ... Але то трохи згодом))) А поки що займаюсь родиною, роботою, та і просто собою.


  • 9

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#954 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 18 Ноябрь 2016 - 22:02

Шукаю чоловіка 

Бажано з гарним почуттям гумору, але однозначно з машиною 

Мене таки замучила совість… Тому відкриваю тему.

 

Декілька тижнів тому мені вручили грамоту від КОДА за волонтерську діяльність. Яку волонтерську діяльність… не відомо. Останніх півроку нічого такого не роблю, щоб отримувати грамоти. Ну от що робити як совість гризе, а? А тут, як спеціально, через тиждень ще дзвінок від комбрига 72… Відпрацьовувати потрібно. Бо не можу спокійно спати. 

Але я ж маленька беззахисна дєвочка, яка без вашої допомоги нічого не варта )) Тому як завжди розраховую на вашу допомогу та підтримку! 

Дуже хочу на 6 грудня, День Збройних сил України поїхати. Просто перед Новим роком по-любому декілька волонтерських екіпажів з БЦ поїде. Так що у нас 2 тижні. Окрім того, що я шукаю водія з машиною)) подумайте: 

- хто що може приготувати смачного хлопцям і що вам для цього потрібно (я реально планую холодцю наварити. Просто я це вмію)) на відміну від тортів. В 14 році готувала голодець Viktoriavea , всі пальчики облизували) 
- постарайтесь спланувати свій бюджет так, щоб мати можливість викроїти хлопцям пару сотень грн., бо треба хоч мало-мальськи нормальний ночнік купити 
- і вже можете малювати малюнки)) 
- а ще реально потрібна українська символіка (прапори, стрічки, наклейки тощо) 

Сміливцю, який нас з Свєтою відвезе в Авдіївку до 72 ОМБр, гарантовано: масаж плечей та ключиці, аби спинка не боліла, анекдоти/гуморески/пісні/танці на вибір аби скучно не було, найкращий чай або кава в термосі і бутерброди з …. на замовлення водія! і все це під акомпанемент «їж мій хороший, хай тебе люблять, щоб ні одна дівчина не відмовила», ну і далі вже імпровізація, яка залежить в тому числі від настрою та гумору водія))) Одним словом, зробимо все, щоб поїздка була справді незабутньою)) а військові ще потім допоможуть! 

Хто може фінансово допомогти вже зараз (та і продукти я всі самотужки купити не зможу), то таки відкрила нову банківську карту Приват 

4149 4996 4490 1116 Кісельова Ірина Володимирівна 

Пишіть або краще дзвоніть 0957432837, 0978816014 

Далі буде)) 

П.С. бажано, аби машинка каталась на солярці, але все рєшаємо, було б бажання! ))

 

 

 

Прикрепленные файлы

  • Прикрепленный файл  P1120005.JPG   295,35К   0 Количество загрузок:
  • Прикрепленный файл  P1120002.JPG   318,36К   0 Количество загрузок:

  • 3

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#955 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 04 Декабрь 2016 - 21:14

Чемодан, вокзал, Россия. Скільки українців готові купити квиток в один кінець любітєлям русскага міра? Так підозрюю, що багато.

 

Тільки проблема в тому, що ніхто їхати не хоче…. От і що з ними робити? Як би це складно не було, а потрібно перевиховувати. Виховання – це дуже довготривалий та складний процес (пустити кулю завжди легше), але він завжди дає позитивні результати. Те, що українська влада не робила протягом 25 років, потрібно робити нам, і бажано екстерном, бо стільки років в запасі у нас немає, бо майже щодня на Сході гинуть наші військові. І нещодавно Біла Церква прощалась з 22!! річним юнаком. А скільки таких прощань по Україні?

 

Окрім того, що наші військові воюють, вони ще і «працюють» з місцевим населенням. Це чудово. І наша 72 бригада може бути взірцем у цій роботі. На відео лише один з небагатьох прикладів просвітницької роботи. Але просвітницька робота теж вимагає певного реквізиту, як то національна символіка.

 

 

 

Готовий купити квиток в одну сторону? Купи український прапор чи 10 м жовто-блакитної стрічки і передай.  Або закрий іншу потребу на фронті.

 

Я писала, що збираюсь в гості до наших в Авдіївку. Так що у вас є чудова можливість зробити свій внесок у становлення України.  Потрібно:

 

1. прапори і жовто-блакитні стрічки/наклейки укр. прапор; типу "птн-пнх", герб, інша національна символіка

2.пластикові ємності для продуктів (бажано відерцями) об"ємом 5-10 л
3.ємності для води об"ємом 40-60 л 
4. кабель
5. цукерки/мандарини/цигарки (дівчата нашили мішочків на Миколая, треба ж тепер їх чимось напакувать)
6. протизастудні ліки
7. Можливо хтось може принтер свій старенький віддать, то було б супер.... телевізор чи пральна машинка - то взагалі мрія)))

якщо часу щось купити немає, відкрила карточку приват

4149 4996 4490 1116 Кісельова Ірина Володимирівна 

мої телефони незмінні 0957432837, 0978816014

 

Один телевізор вже є!))) ніби був не зовсім працюючий, віддала брату на ремонт, все працює! Ще пульта куплю і буде взагалі як новий! Овочів ніби вже є, але ще можна капусти і моркви. Ще дяки за 10 л меду та пакет горіхів. На карточку перекинули 300 грн дякую!

 

П.С. Виїзд планується 9 грудня, але у мене всі домашні похворіли, то можливо трохи пізніше… повідомлю. Бо їхати можу тільки на ці вихідні. 


  • 0

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)


#956 Sonrisa

Sonrisa

    Активист Года - 2014

  • Автор Темы
  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • 3 146 сообщений
  • Пол:
  • Город:БЦ

Отправлено 07 Декабрь 2016 - 18:34

Я чесно боролась. Я жувала часник та лимони, що «Київ було видно». Випила бочку чаю з малиною. Але… він таки мене подолав. Він – це грип.

 

Вже другий день повний ахтунг. Тому вирішила, що моя поїздка в Авдіївку 9 грудня скасовується. Це не той випадок, що потрібно ризикувати своїм здоров’ям (ускладнення ще якесь заробить, це зима, дорога складна) та і здоров’ям військових (і заразити ж когось можу ненароком). Хвороба перед чимось важливим мене долала лише один раз – 19 січня 2014 року, те пекельне Водохреща відбувалось без мене. Напевне, це таки доля. Не потрібно мені туди їхати, не потрібно. А то вирішила «тряхнуть стариной»))) пішла на дембель, а тепер ще і по стану здоров’я мене списали))) Все, не придатна я до волонтерської служби в польових умовах, не придатна. Зате мене совість тепер не мучить))) Буду і далі просто скромні посилочки передавати, як весь рік і робила. Можна було б поїздку перенести на іншу дату, але свій день народження принципово не хочу святкувати в зоні АТО, а 24 грудня 40 днів по моїй бабусі. А з нового року треба нове життя починати.

 

Особиста передачка вже поїхала сьогодні новою поштою, тому що нагороди повинні прибути вчасно до Дня сухопутних військ України, а все решта поїде пізніше з екіпажем Сергія Григор»єва ближче до Нового року, а ще частинку наступного тижня зі Свєтою в Широкіне відправим. Так що часу долучитись усім бажаючим ще вдосталь!

 

Виписую величезні подяки всім, хто долучився!

 

Кінотеатру ім. Довженка за десяток нагород до свята, відзнаки – це неймовірно важливо!

Ярославі Коваль за жовто-блакитні стрічки

Миколі Гопайничу на майже сотню хрестиків, псалтирі, молитви воїна та свічки (часом це єдине світло в полі). Ще у мене дві освячені ікони є, готуються на відправку теж

Олені Перепелиці за 2 ящика скотчу! Скотч на фронті часом і бинт замінює, і мотузку і навіть цвяхи! Та і пакуватись треба чимось постійно.

РА «Старий друг» в особі нашого форумчанина Вадима за наклейки та 2 пачки паперу

нашому форумчанину Олександру за ящик паперу

Майі Боженко за книги та консервацію

Віталіку Перебийнісу за овочі, консервацію та крупи де я не знаю в яких селах він збирав, всім передавай від нас подяку!

На жаль не записала імена наших форумчан ... за 2 телевізори. До речі, а хтось антенною Т2 може поділитись? А то постійно дивитись сєпарське телебачення … нерви часом навіть у самих стійких воїнів здають.

На 450 грн, що були перераховані на карточку, купимо цукерок та мандарин, Наталя Миколенко вже в процесі підготовки невеличких «миколайчиків». Потім карточку заблокую. Дякую всім, хто відгукнувся!

 

Підтримка морального духу наших військових – це обов’язок кожного українця. В місті багато різних волонтерських груп, долучайтесь обов’язково. Тим паче, що скоро новорічні свята, домашньої атмосфери на фронті хочеться усім. Тому вже можете починати майструвати ялиночки та новорічні іграшки чи гірлянди. Ми з дітьми вже одну змайстрували і гірлядну "саморобну патріотичну" довжиною 7 м вирішили подарувати. І ще фєнєчки вдома знайшла))

 

Миру всім нам!

 

ReRfYfSqRPI.jpgJU01Ds6sBEM.jpg

 

якісь такі фото великі додаються.... решта під спойлером

Скрытый текст

 

П.С. Переглядала всю тему, як вам приватні повідомлення писала, прям як все заново наче пережила... Які ж то були емоції :) Незабутні. Війна страшна штука, але вона дарує миттєвості справжнього життя. І вони безцінні. Але і висновок ще один зробила: не можна відкривати старі теми. Потрібно вміти їх таки закривати. 


  • 1

Вам теж вигідно НЕ знати англійську мову? Напишіть, будь ласка, про це тут   :)





Количество пользователей, читающих эту тему: 1

0 пользователей, 1 гостей, 0 анонимных