Цитата(forelez @ 18.6.2010, 21:25)

Сколько раз сталкивались с тем, что нужен был кто-то на работу- всегда никакой реакции. Не хотят люди работать, а денег хотят.
Вот такой вот украинский менталитет

Знаєте, є вислів "з кожного по потребі - кожному по можливості (заслузі)"

Трактуйте, як Вам буде ближче до душі
Признаюся, я часто спостерігаю за людьми, що просять у мене милостиню....
на їх ".. допоможіть, чим можете..."
відповідаю:"... а хто б мені допоміг?.."
після чого чую: "ага, та ти в "золоті" ходиш, одягнена гарно, не голодна..."
на що я спокійним тоном "ідіть і Ви на роботу, і одягнетесь, і не голодні будете..."
Після чого (чесно, ошарашена досі) отримую відповідь: "... та руки болять", "...ноги", "...голова", "...ходить не можу...." "...я вже старий/стара..."
Після чого я кидаю фразу: значить ще не геть голодні, раз ссилаєтесь на болі.
До чого я веду: кожен обирає для себе заробіток такий, який буде приносити максимальний прибуток. Тому, якщо на милостинях вдень можна заробити не менше 70-100 грн, то навіщо йти працювати продавцем у кіоск за 50 грн?
Звідси робимо висновки, що ті, хто дійсно в чомусь обмежені, потребують грошей, житло і т.д. - не будуть сидіти, склавши руки (або простягнувши руку з фразою "...допоможіть..."

) На різні робочі місця є різні бажаючі.
Сама така: кручуся як білка в колесі, перебуваючи на 8ому місяці вагітності.
І для мене гидко і неприємно, коли підходить людина, мого або іншого, дієспособного віку і просить милостиню... тимпаче, у вагітної...