0
Цитата
Чесно кажучи, ми шоковані тими подіями, які продовжуються у всесвітньовідомому музеї! Вимагаємо термінового втручання керівництва НАН України! Ситуація вже вийшла за межі здорового глузду! Є якісь нездорові ознаки певних психічних відхилень, як ми підозрюємо…
Національний музей народної архітектури і побуту України – найбільший скансен в Європі. Вже півроку колектив лихоманить від дій нещодавно призначеного директора. Взагалі, рішення про призначення цієї особи заслуговує на окреме журналістське розслідування! Людині 66 років. Має бурхливу і скандальну біографію. Все життя провів в Ужгороді. І раптово, без всяких логічних пояснень, стає директором такого великого закладу… Хотілося б отримати якісь коментарі від керівництва Інституту ім.М.Рильського, який невідомо чому курує музеєм. Та і взагалі, почути їх офіційну позицію. Ви ж розумієте, що журналісти вже не відстануть.
А хронологія подій дуже проста. Ті, хто періодично відвідує музей в Пирогово, не можуть не помітити, що там щось не так. Самотньо стоять вітряки з обламаними крилами. Чимало хаток з проваленими стріхами. Масово гниють старовинні стіни. Десятки об’єктів просто кинуті напризволяще.
Спеціалісти знають, що ремонтно-реставраційні роботи у таких закладах можна проводити лише у літній сезон. Саме на початку сезону, пан директор чомусь призупиняє ремонт і знімає традиційні доплати робітникам. За пару тижнів почнуться затяжні осінні дощі. Ожеледь, сніг… А чимало споруд розвалені. Після зими їх, можливо, доведеться відбудовувати заново.
Аргументи директора залізні – не виділяються кошти!
Кореспондент 5 каналу Ірина Герасимова, оглянувши музей, поспілкувавшись з колективом і директором, звернулася за поясненням до міністра фінансів України Ф. Ярошенка. Почувши репліку про відсутність коштів, міністр був дуже здивований: « …під подібні програми гроші є навіть сьогодні! Чому ніхто не звертається!» Дійсно, чому?
Ще більше здивовані такими заявами у Фонді «Розвиток України», що вже роками є офіційним меценатом музею. Вони готові вкласти у реставрацію музею 15 мільйонів гривень (!). Вже два роки просять дирекцію закладу надати план розвитку музею, відповідно якого й будуть надаватися кошти. Дирекція в особі директора не спроможна (чи не хоче?) надати такий документ. Наразі Фонд, не відмовляючись від своїх намірів, самостійно наняв американських фахівців, які повинні зробити цю роботу. Взагалі, у Фонді дуже здивовані позицією директора музею.
До речі, свого часу коштами Фонду було зроблено капітальний ремонт музейного пожежного депо. Більш того, - музею подарували дві надсучасні пожежні машини!
Дивна поведінка директора викликала спротив колективу і чотирьох заступників керівника. Почався конфлікт, який довго приховували. Знакова деталь – аби хоч якось напакостити власним заступникам «за ініціативу», директор наказав охороні заборонити своїм заступникам знаходитися на території після 18 години! Більш того, коли три з чотирьох заступників поїхали у відпустку, він наказав опечатати гуртожиток, де мешкали непокірні. Співробітники враз стали «бомжами» – ночують де вдасться. Це не рядки з психіатричного діагнозу – це офіційні документи!
Під творчий запал директора потрапили і журналісти провідних ЗМІ – Новий канал, Інтер, 5 канал, КДТРК, газети «Хрещатик», «Молодь України», Національне радіо… Директор видав наказ про заборону фото-відеозйомок журналістами, посилаючись на… розпорядження Президента України про посилення протипожежних заходів (?) – більш тупої форми цензури ми ще не зустрічали! Музей працює, розливайки функціонують, весілля грають, відвідувачі йдуть, а журналістів не пускають! Просто терористи-палії! Тож знайшли «спосіб» – придбали квитки і пройшли. Чомусь згадалося слово ідіотизм… Між іншим, дивний цензурний наказ ніхто так і не відмінив. Адекватна людина на таке здатна?
Вперше ми почули про проблеми музею на презентації чергового номеру журналу «Музеї України» від заступника директора Вадима Логвінова. Він і запросив пресу відвідати заклад і побачити те, що ховають від туристів. Є питання і саме преса повинна допомогти їх вирішити. Вже допомагаємо! Директор відповів наказом про заборону зйомок! Більше того, телегрупу Сергія Кутракова з Нового каналу, яка приїхала першою, охорона мало не затримала! Директор вперто відмовлявся зустрічатися з пресою і журналісти буквально із скандалом до нього прорвалися. Зрозуміла тональність репортажів після такого «теплого» прийому… Адже, занедбаність музею говорить зрозуміліше за найяскравішу промову.
Найцікавіше почалося потім. Директор увійшов в образ безжального європейського диктатора (мабуть Муссоліні), бо після цензури почалися репресії. За надуманим приводом заступник В. Логвінов отримав догану.
Після нашого візиту, за наказом директора, опечатана кіровоградська садиба ( в соцмістечку музею), де знаходиться музей-світлиця, яку ми й відвідали. Її творець – Юрій Єнчев відсторонений від роботи. До речі, чоловік створив той музей на власному ентузіазмі, власним коштом (директор обіцяв відшкодувати…)! Відчувається, живе музеєм, історією. Натхненно провів екскурсію для преси. Взагалі не торкався ніяких проблем. Як виявилося, говорити з журналістами музейникам заборонено! Поговорив – і все! Музей під замок, а співробітника відсторонюють.
Учасники журналістської експедиції шоковані! Багато хто збирається повернутися до теми, якщо, звичайно, нас пропустять в музей, навіть з квитками… Щодня телефонують колеги з великих видань – не вірять у цю сюжетну лінію. Швидко переконуються.
Ми розуміємо, що комусь треба тихо йти на пенсію і повертатися до Ужгорода. Хоч дуже не хочеться… Можливо, хтось з керівництва НАН України порадить…
За тиждень група журналістів зробила більше ніж директор-пенсіонер за рік. Нагадуємо, вже повертаються з відпусток депутати. Будуть відповідні запити і звернення.
Національний музей такого рівня потрібно терміново рятувати. Це візитна картка країни. Вона повинна викликати гордість, а не сором…
Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»
Національний музей народної архітектури і побуту України – найбільший скансен в Європі. Вже півроку колектив лихоманить від дій нещодавно призначеного директора. Взагалі, рішення про призначення цієї особи заслуговує на окреме журналістське розслідування! Людині 66 років. Має бурхливу і скандальну біографію. Все життя провів в Ужгороді. І раптово, без всяких логічних пояснень, стає директором такого великого закладу… Хотілося б отримати якісь коментарі від керівництва Інституту ім.М.Рильського, який невідомо чому курує музеєм. Та і взагалі, почути їх офіційну позицію. Ви ж розумієте, що журналісти вже не відстануть.
А хронологія подій дуже проста. Ті, хто періодично відвідує музей в Пирогово, не можуть не помітити, що там щось не так. Самотньо стоять вітряки з обламаними крилами. Чимало хаток з проваленими стріхами. Масово гниють старовинні стіни. Десятки об’єктів просто кинуті напризволяще.
Спеціалісти знають, що ремонтно-реставраційні роботи у таких закладах можна проводити лише у літній сезон. Саме на початку сезону, пан директор чомусь призупиняє ремонт і знімає традиційні доплати робітникам. За пару тижнів почнуться затяжні осінні дощі. Ожеледь, сніг… А чимало споруд розвалені. Після зими їх, можливо, доведеться відбудовувати заново.
Аргументи директора залізні – не виділяються кошти!
Кореспондент 5 каналу Ірина Герасимова, оглянувши музей, поспілкувавшись з колективом і директором, звернулася за поясненням до міністра фінансів України Ф. Ярошенка. Почувши репліку про відсутність коштів, міністр був дуже здивований: « …під подібні програми гроші є навіть сьогодні! Чому ніхто не звертається!» Дійсно, чому?
Ще більше здивовані такими заявами у Фонді «Розвиток України», що вже роками є офіційним меценатом музею. Вони готові вкласти у реставрацію музею 15 мільйонів гривень (!). Вже два роки просять дирекцію закладу надати план розвитку музею, відповідно якого й будуть надаватися кошти. Дирекція в особі директора не спроможна (чи не хоче?) надати такий документ. Наразі Фонд, не відмовляючись від своїх намірів, самостійно наняв американських фахівців, які повинні зробити цю роботу. Взагалі, у Фонді дуже здивовані позицією директора музею.
До речі, свого часу коштами Фонду було зроблено капітальний ремонт музейного пожежного депо. Більш того, - музею подарували дві надсучасні пожежні машини!
Дивна поведінка директора викликала спротив колективу і чотирьох заступників керівника. Почався конфлікт, який довго приховували. Знакова деталь – аби хоч якось напакостити власним заступникам «за ініціативу», директор наказав охороні заборонити своїм заступникам знаходитися на території після 18 години! Більш того, коли три з чотирьох заступників поїхали у відпустку, він наказав опечатати гуртожиток, де мешкали непокірні. Співробітники враз стали «бомжами» – ночують де вдасться. Це не рядки з психіатричного діагнозу – це офіційні документи!
Під творчий запал директора потрапили і журналісти провідних ЗМІ – Новий канал, Інтер, 5 канал, КДТРК, газети «Хрещатик», «Молодь України», Національне радіо… Директор видав наказ про заборону фото-відеозйомок журналістами, посилаючись на… розпорядження Президента України про посилення протипожежних заходів (?) – більш тупої форми цензури ми ще не зустрічали! Музей працює, розливайки функціонують, весілля грають, відвідувачі йдуть, а журналістів не пускають! Просто терористи-палії! Тож знайшли «спосіб» – придбали квитки і пройшли. Чомусь згадалося слово ідіотизм… Між іншим, дивний цензурний наказ ніхто так і не відмінив. Адекватна людина на таке здатна?
Вперше ми почули про проблеми музею на презентації чергового номеру журналу «Музеї України» від заступника директора Вадима Логвінова. Він і запросив пресу відвідати заклад і побачити те, що ховають від туристів. Є питання і саме преса повинна допомогти їх вирішити. Вже допомагаємо! Директор відповів наказом про заборону зйомок! Більше того, телегрупу Сергія Кутракова з Нового каналу, яка приїхала першою, охорона мало не затримала! Директор вперто відмовлявся зустрічатися з пресою і журналісти буквально із скандалом до нього прорвалися. Зрозуміла тональність репортажів після такого «теплого» прийому… Адже, занедбаність музею говорить зрозуміліше за найяскравішу промову.
Найцікавіше почалося потім. Директор увійшов в образ безжального європейського диктатора (мабуть Муссоліні), бо після цензури почалися репресії. За надуманим приводом заступник В. Логвінов отримав догану.
Після нашого візиту, за наказом директора, опечатана кіровоградська садиба ( в соцмістечку музею), де знаходиться музей-світлиця, яку ми й відвідали. Її творець – Юрій Єнчев відсторонений від роботи. До речі, чоловік створив той музей на власному ентузіазмі, власним коштом (директор обіцяв відшкодувати…)! Відчувається, живе музеєм, історією. Натхненно провів екскурсію для преси. Взагалі не торкався ніяких проблем. Як виявилося, говорити з журналістами музейникам заборонено! Поговорив – і все! Музей під замок, а співробітника відсторонюють.
Учасники журналістської експедиції шоковані! Багато хто збирається повернутися до теми, якщо, звичайно, нас пропустять в музей, навіть з квитками… Щодня телефонують колеги з великих видань – не вірять у цю сюжетну лінію. Швидко переконуються.
Ми розуміємо, що комусь треба тихо йти на пенсію і повертатися до Ужгорода. Хоч дуже не хочеться… Можливо, хтось з керівництва НАН України порадить…
За тиждень група журналістів зробила більше ніж директор-пенсіонер за рік. Нагадуємо, вже повертаються з відпусток депутати. Будуть відповідні запити і звернення.
Національний музей такого рівня потрібно терміново рятувати. Це візитна картка країни. Вона повинна викликати гордість, а не сором…
Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»
Йде систематичне знищення українськості. Стирають залишки самоідентифікації українця із самосвідомості нашого народу.
, тем самым уничтожая все ценности 
