0
Прабог, творець Всесвіту і людського роду. Род згадується у Велесовій Книзі: "І тут у Сварги перші Пращури молили: в Роду і Рожаниць - джерело (криницю) випросили, а у Дуба - частку хліба нашого" (дошка 15-А). Род - духовна енергія Пращурів, яка перебуває в Сварзі, дарує життя людям, звірам, птахам, дає родючий дощ полям і городам, посилає людині Долю. Род єднає всі покоління: померлих Пращурів, їхніх живих нащадків і майбутні ще ненароджені гілки родів, тобто Він є зміцнюючим ядром народу (нації) - зв'язком минулого, теперішнього і майбутнього, виразником історії свого етносу, який формує і його майбутнє. Рода вшановують на другий день зимового сонцестояння (нині святкується 22 - 23 грудня); здійснюють "рождественноє волшеніє", що означає віщувати за зірками майбутнє родів ("родословіє"). В давні часи наші Пращури цього дня читали "Рожденник - книгу, в которій указані добриє і злиє дні і часи і вліяніє їх на судьбу нарождающихся младенців", тобто за давніми "волшебними" книгами намагалися віщувати дитині долю. В цей день також поминають померлих і вшановують старших родичів та родителів - сучасною мовою батьків (батька і матір, тобто тих, хто народив).
Колись побутувало багато імен, похідних від Рода: РОДАК, РОДАН, РОДИК, РОДКО, РОДЬКО - родич; так називали дітей, які народились на Свято Роду. РОДИМИР - родючий; той, хто народжує людей (мир); мирний рід. РОДИСЛАВ - народжений для Богині Слави; людина славного роду. РОДОБОГ - народжений Богом; жрець святині Роду, за аналогією до Миробог, Дажбог.
Род тотожний з Богом Отцем - Сварогом, який обігає наш український народ.
Продовження Роду - головне призначення людини на Землі. Про це Велесова Книга згадує неодноразово: "...ніде не знайшов мужів для дочок своїх, тож молив Богів, аби Роду згасання присікли. І Дажбог почув мольбу ту, і по мольбі дав йому вимолене, як було предречено таємно те: "Се Бог гряде межи нас і будемо народжувати, бо вже Ясна тче йому". Тут Бог Велес отроча несе..." (дошка 16). Ясна - Богиня жіночої плідності, тотожна Рожаниці. Вона, як і Доля-Стріча тче нитку нового життя. Про продовження Роду молили також Сварога, який є першоджерелом всього сущого: "Спершу Сварога Пращури молили, де Роду Рожениць було джерело, препросили і тоді бо кришили хліб наш" (дошка 15-А). Про обряд принесення хліба в жертву Роду і Рожаницям повідомляють також і християнські "Поученія" проти язичництва: "короваї їм молять", "трапезу ставлять" біля води, на річках, біля джерел. Родові Божества, як правило, найдовше живуть у пам'яті народу.
